Дегу

Дегу, або дегу звичайний (Octodon degus)

Ряд: Мишоподібні (Rodentia)

Родина: Дегові (Octodontidae)

Відмінні ознаки:

Волосся коротке і досить грубе. Забарвлення тіла на спині і боках сіро-коричневе, часто з помаранчевим відтінком. Черевце – кремово-жовте. Кінчик хвоста може бути чорним з трохи подовженими волосинками.

Довжина тіла - від 95 до 125 мм, хвоста - 65-105 мм. Середня вага 200-300 г.

Розповсюдження та місця проживання:

Ареал - Чилі та східна частина Анд. Гірські плато з ґрунтом, придатним для копання нір. Уникають кам'янистих ділянок.

Харчування:

Звичайний корм у природі – трава, листя, насіння, коріння, фрукти. У період посухи можуть задовольнятися перегноєм від худоби.

Спосіб життя:

Дегу - денні тварини, період їхньої активності припадає на ранковий і ранній вечірній час. Живуть невеликими групами, члени групи об'єднані міцними соціальними зв'язками із розвиненою ієрархією. Кожна група має свою гніздову та кормову територію, яку активно захищає від чужинців.

Особливості розвитку:

Статевозрілими стають в середньому у віці 8 місяців. Вагітність триває приблизно 90 днів. Самка народжує від 1 до 10 дитинчат. Маса новонародженого маляти в середньому  14 г. Період лактації (вигодовування материнським молоком) триває від 2 до 4 тижнів. При спостереженні за тваринами у природі було зазначено, що батьки годують дитинчат молодою травою, яку приносять у нору.

Тривалість життя в природі  - до 5 років, у неволі тварини можуть дожити до 8 років. Зафіксовано випадки, коли дегу доживали до 15 років.

Природоохоронний статус та стан природної популяції:

Широко поширений і скрізь звичайний вид.

Найближчі родичі:

До родини дегових належать 13 видів, що об'єднують 9 родів. Наприклад, лунозубий дегу (Octodon lunatus) та дегу Бріджеса (Octodon bridgesi).

Це цікаво:

      Дегу соціальні та живуть кланами до 10 дорослих особин, де на одного самця припадає в середньому п'ять самиць. Вирощені в ізоляції від дорослих тварин малюки страждають на серйозні нервові та поведінкові патології, що свідчить про необхідність дегу перебувати у групі від народження. У сім'ї дегу розвинений розподіл праці. До пологів захистом житла і добуванням харчування займається самиця, але вже після народження дітей вона займається годуванням малечі, а охорона території та родини лежить повністю на самці.

     Дегу мають сильні задні лапи та можуть високо стрибати (до 1 метра). Ці гризуни здатні скидати з хвоста шкіру (якщо тварину зловити за хвіст, дегу залишає ворогу тільки шкіряний футляр). Ділянку хвоста, що оголилася, дегу відгризають. Місце, де раніше був хвіст, швидко гоїться, але ця втрата викликає у тварини ускладнення при стрибках і пересуванні. Завдяки такій фізіології гризун може врятувати собі життя.

      Дослідження в природі показали: 50% від загальної популяції дегу живуть менше одного року, 1% доживає до року, і лише один із 5400 гризунів може бути старше 4-х років.  Ці гризуни наділені добре розвиненими органами смаку, завдяки яким їм вдається успішно уникати сторонніх та отруйних домішок у їжі. Дегу не вживають як корм ті продукти, щодо яких вони вже накопичили негативний досвід.

Підписатись

Щоб взнавати новини першому підпишіться!

З наших статей

Карта

loading map...
Click item below to move to