Дегу
- Деталі
- Батьківська категорія: Статті
- Категорія: Травоїдні ссавці
- Створено: П'ятниця, 18 листопада 2022, 09:44
- Опубліковано: П'ятниця, 18 листопада 2022, 09:44
- Перегляди: 5743
Дегу, або дегу звичайний (Octodon degus)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Родина: Дегові (Octodontidae)
Відмінні ознаки:
Волосся коротке і досить грубе. Забарвлення тіла на спині і боках сіро-коричневе, часто з помаранчевим відтінком. Черевце – кремово-жовте. Кінчик хвоста може бути чорним з трохи подовженими волосинками.
Довжина тіла - від 95 до 125 мм, хвоста - 65-105 мм. Середня вага 200-300 г.
Розповсюдження та місця проживання:
Ареал - Чилі та східна частина Анд. Гірські плато з ґрунтом, придатним для копання нір. Уникають кам'янистих ділянок.
Харчування:
Звичайний корм у природі – трава, листя, насіння, коріння, фрукти. У період посухи можуть задовольнятися перегноєм від худоби.
Спосіб життя:
Дегу - денні тварини, період їхньої активності припадає на ранковий і ранній вечірній час. Живуть невеликими групами, члени групи об'єднані міцними соціальними зв'язками із розвиненою ієрархією. Кожна група має свою гніздову та кормову територію, яку активно захищає від чужинців.
Особливості розвитку:
Статевозрілими стають в середньому у віці 8 місяців. Вагітність триває приблизно 90 днів. Самка народжує від 1 до 10 дитинчат. Маса новонародженого маляти в середньому 14 г. Період лактації (вигодовування материнським молоком) триває від 2 до 4 тижнів. При спостереженні за тваринами у природі було зазначено, що батьки годують дитинчат молодою травою, яку приносять у нору.
Тривалість життя в природі - до 5 років, у неволі тварини можуть дожити до 8 років. Зафіксовано випадки, коли дегу доживали до 15 років.
Природоохоронний статус та стан природної популяції:
Широко поширений і скрізь звичайний вид.
Найближчі родичі:
До родини дегових належать 13 видів, що об'єднують 9 родів. Наприклад, лунозубий дегу (Octodon lunatus) та дегу Бріджеса (Octodon bridgesi).
Це цікаво:
Дегу соціальні та живуть кланами до 10 дорослих особин, де на одного самця припадає в середньому п'ять самиць. Вирощені в ізоляції від дорослих тварин малюки страждають на серйозні нервові та поведінкові патології, що свідчить про необхідність дегу перебувати у групі від народження. У сім'ї дегу розвинений розподіл праці. До пологів захистом житла і добуванням харчування займається самиця, але вже після народження дітей вона займається годуванням малечі, а охорона території та родини лежить повністю на самці.
Дегу мають сильні задні лапи та можуть високо стрибати (до 1 метра). Ці гризуни здатні скидати з хвоста шкіру (якщо тварину зловити за хвіст, дегу залишає ворогу тільки шкіряний футляр). Ділянку хвоста, що оголилася, дегу відгризають. Місце, де раніше був хвіст, швидко гоїться, але ця втрата викликає у тварини ускладнення при стрибках і пересуванні. Завдяки такій фізіології гризун може врятувати собі життя.
Дослідження в природі показали: 50% від загальної популяції дегу живуть менше одного року, 1% доживає до року, і лише один із 5400 гризунів може бути старше 4-х років. Ці гризуни наділені добре розвиненими органами смаку, завдяки яким їм вдається успішно уникати сторонніх та отруйних домішок у їжі. Дегу не вживають як корм ті продукти, щодо яких вони вже накопичили негативний досвід.
