Рівненський зоопарк

Ропуха-ага

• 

Деталі

Батьківська категорія: Статті

Категорія: Екзотаріум

Створено: Вівторок, 15 листопада 2022, 10:24

Опубліковано: Вівторок, 15 листопада 2022, 10:24

Перегляди: 3663

Ага, або ропуха-ага тростина (Bufo (Rhinella) marinus)

Клас: Земноводні (Amphibia)

Ряд: Безхвості (Anura)

Родина: Ропухові (Bufonidae)

Відмінні ознаки:

Типова для жаб статура. Шкіра сильно ороговіла, бородавчаста. Забарвлення неяскраве: зверху темно-буре або сіре з великими темними плямами; черево жовте, з частими бурими цятками. Характерні великі привушні залози з боків голови, які виробляють отруйний секрет, та кісткові гребені над очима. Шкіряні перетинки є тільки на задніх лапах. Подібно до інших нічних видів, у жаби-аги горизонтальні зіниці. Довжина зазвичай 15-17 см (особливо великі особини - до 24-25 см). Самці трохи дрібніші за самок. Вага - 800-1000 г (великі особини - більше кілограма).

Розповсюдження та місця проживання:

Початковий ареал – Південна та Центральна Америка. Зустрічаються від піщаних приморських дюн до галявин тропічних лісів та мангрових чагарників.

Харчування:

Дорослі особини всеїдні, що нехарактерно для ропух. Вони поїдають не тільки безхребетних, але також інших земноводних, дрібних ящірок, пташенят і звірків розміром з мишу. На морських узбережжях харчуються крабами та медузами. За відсутності корму здійснюють канібалізм.

Спосіб життя:

Як і всі ропухи, день проводять в сховищах, виходячи на полювання в сутінках. Ведуть переважно одиночний спосіб життя. Іноді утворюють скупчення.

Особливості розвитку:

Статевої зрілості досягають у віці 1-1,5 років. Самка відкладає за один сезон 4-35 тис. ікринок. Турбота про запліднені та відкладені ікринки не проявляється. Інкубація триває від 2 до 7 днів. Метаморфоз відбувається через 2-20 тижнів після вилуплення личинок (залежно від харчування та температури води).

Личинки жаби аги чорного кольору та непропорційно малі порівняно з дорослими особинами. Пуголовки харчуються водоростями та іншими водними рослинами, які вони «зіскоблюють» за допомогою п'яти рядів зубів. Великі пуголовки іноді поїдають ікру інших аг. Ропухи, що тільки що пройшли метаморфоз, також дуже дрібні - всього близько 1-1,5 см. Після метаморфозу молоді жаби залишають водоймище і часом у великих кількостях накопичуються на березі.

Живуть аги до 10 років (у природі) та до 15 років (у неволі). Тільки 0,5% ропух, що вилупилися з ікринок, доживає до репродуктивного віку.

Природоохоронний статус та стан природної популяції: Звичайний вид

Найближчі родичі: Інші представники роду ропух  – наприклад, звичайна(сіра) ропуха (Bufo bufo) та ропуха Бломберга (Bufo blombergi).

Ага та людина.

Ага - найвідоміша з американських ропух. Популярність їй принесли власні розміри. У довжину представники цього виду досягають понад 250 мм. Отрута у цих ропух сильнодіюча - собака, що схопив агу, гине. Американські індіанці використовували її для приготування отрути для стріл. Коли археологи почали розкопувати стародавні міста майя в Мексиці, вони з подивом виявили біля храмів цілі купи останків аги. Передбачається, що давні майя відкрили здатність цих винятково отруйних ропух впливати на людську свідомість; зважаючи на все, їм був відомий спосіб видобутку отрути та використання його не для вбивств, а для досягнення наркотичного ефекту, що створює ілюзію блаженства. Такий наркотик був важливим складником релігійних ритуалів, у ході яких до вівтарів храмів приносилися людські жертви. Під впливом наркотику приречений на заклання покірно виконував накази церемоніальних жерців, ніби не відчуваючи жорстоких тортур, що передували смерті. Але й інші, хто брав участь у моторошних ритуалах, теж перебували під впливом галюциногенного екстракту.

У аги безліч імен, у різних краях вона відома як гігантська морська ропуха, ропуха-тарілка або курура. До недавнього часу вона вважалася найбільшою з ропух, що мешкають на планеті. Свою нинішню назву (ропуха тростина, найпоширеніша в англомовних країнах) ця амфібія отримала завдяки знищенню жуків – шкідників цукрової тростини в Пуерто-Ріко у 20-х роках минулого століття. 22 червня 1935 р. з цією метою 102 аги були завезені на плантації Північного Квінсленду, Австралія. Однак ага не стала поїдати жуків, а навпаки почала полювати на їхніх природних ворогів, тому цю проблему так і не вирішили. Вся справа в тому, що ропуха ага і жуки, що поїдають тростину, займають різні екологічні ніші. Так, один із видів  жуків ніколи не сідає на землю, а інші види живуть тільки на відкритих ділянках, тоді як ага вибирає місця з густою рослинністю, яка захищає її від променів сонця. До того ж вона швидко розмножується. За рік одна самка здатна відкласти близько 35 000 ікринок. Якщо припустити, що вони будуть запліднені, та якщо з половини вилупляться особини жіночої статі, то, досягнувши статевої зрілості, кожна з них відкладе чергові 35 000 яєць. Таким чином, через три покоління потенційне потомство першої самки складе понад 10 мільярдів ропух. Практично за повної відсутності ворогів ага швидко поширилася в Квінсленді і становить серйозну небезпеку для сільськогосподарських угідь, міських садів та навіть дикої природи національного парку Какаду.

• Наступна >