Рівненський зоопарк

Вовк сірий

Деталі

Батьківська категорія: Статті

Категорія: Хижі ссавці

Створено: Понеділок, 28 листопада 2022, 11:24

Дата публікації

Перегляди: 21942

Вовк, або вовк сірий (Canis lupus)

Ряд: Хижі (Carnivora)

Родина: Псові (Canidae)

Відмінні ознаки: 

Розміри і загальна вага вовків залежать від географічної приналежності. Степові вовки в порівнянні з лісовими - менші за розміром, світлішого, тьмяно-жовтого забарвлення, особливо взимку, коли їхня шерсть змінює своє забарвлення на біле-сіре. Довжина тіла досягає 135-160 см, хвоста  —40-52 см. Вага – 45-60 кг.

Розповсюдження та місця проживання:

Розповсюджені тварини в Європі, Азії та Північній Америці, але в багатьох частинах ареалу вид є рідкісним. В Україні зустрічається на всій території, найчастіше в лісовій зоні та в Карпатах. Живе у степах, напівпустелях, тундрі, лісостепу, за можливості уникає суцільних лісових масивів.

Харчування:

Вовк — високорозвинений хижак, який добуває їжу активним пошуком та переслідуванням жертв.  Основну частку харчування становлять копитні тварини, також  туди входять зайці, дикі кролі, мишоподібні гризуни. В південних частинах ареалу вовки поїдають і деякі рослинні корми — різні ягоди, дикі та садові фрукти (падалку), навіть гриби.

Спосіб життя:

Активні переважно в нічні години, але іноді їх можна зустріти і вдень. Вовки сильно прив'язані до свого лігва, і полюють в межах чітко визначеного, хоча й досить великого району. Ділянки окремих родин ізольовані одна від одної, ніколи не пересікаються, і суворо охороняються своїми господарями.

Вовки поєднуються в зграї, які складаються з 5-10 особин. Основу зграї складають батьки з цьогорічним виводком. Інколи до зграї приєднуються торішні тварини та одинокі самці. Зазвичай, потомство дає лише домінантна пара, але у великих зграях спарюватися можуть й інші. Пари у них утворюються на невизначено довгий строк, практично на все життя. Спілкуються між собою голосним виттям, де кожен звук та інтонація залежить від ситуації та навколишніх обставин. Добре розвинута міміка також є допоміжним елементом комунікації між представниками виду.

Особливості розвитку:

Досягають статевої зрілості на другому році життя, а самиці — тільки в трирічному віці. Вагітність триває 65 - 75 діб. У виводку в середньому 5-6 сліпих, вкритих рідкою бурою шерстю вовченят. Мати годує їх молоком впродовж  1,5 місяців, батько весь цей час постачає їй їжу. Незважаючи на те, що вовки дуже турботливі батьки, в перший рік життя гине до 80% вовченят. Тривалість життя в природі становить 15-20 років.

Природоохоронний статус та стан природної популяції:  Відсутній

Найближчі родичі:

Луговий вовк або койот (Canis latrans), рудий вовк (Canis rufus),  ефіопський вовк (Canis simensis), звичайний або азійський шакал (Canis aureus).

Тварина і людина.

Раніше, вовк мало в кого викликав симпатії, - страх і ненависть до цієї тварини панувала  у "темні безпросвітні часи" завдяки здобутій поганій славі людожера. Вважають, що ці тварини тільки й думають, де в лісі їм підстерегти сучасну Червону Шапочку. Згідно з біблійними текстами, бог створив усіх хижих, які населяли землю, щоб покарати безбожних людей. На мешканців Єрусалиму, які відмовилися прийняти істинну віру, він наслав вовка з пустелі, щоб їх знищити. Пізніше католицька церква спробувала знову скористатися цим поясненням. У 18 столітті католицькі священики стверджували, що звір, який спустошував Жеводан, був посланий Господом на покарання безбожникам і нечестивцям. Тоді з липня 1764 по червень 1767 року в Жеводані, на півдні Оверні, 101 особа (з них 80 жінок та дівчат) загинули від нападів, які приписувалися вовку неймовірних розмірів. Злочини, можливо, були скоєні кількома вовками, а може, і кількома людьми, але регулярність цих нападів протягом трьох років сприяла народженню легенди про «Звіра» - диявольськи жорстоку істоту. На жаль, історії було відомо кілька так званих «звірів», які були не настільки знамениті, як вовк з Жеводана, але були не менш небезпечні. Насправді, вистачало іноді одного вовка, щоб учинити страшні спустошення. До того, як Луї Пастером була створена вакцина від сказу, у світі не існувало надійної захисту від цієї недуги, яка призводила до болісної смерті. Вовки, уражені цією хворобою, втрачали страх перед людиною, і були дуже небезпечні. Починаючи з 19 століття, боротьба зі сказом і стала однією з головних причин винищення вовків. Втім, для народів, які займаються сільським господарством, вовк завжди був ворогом. У свідомості європейців - вовк був похмурою, підступною істотою, що вбиває людей і худобу, ставав нічним кошмаром. Вважалося, що той, хто продав душу дияволу, в період, коли місяць у повні - перетворюється на вовка -перевертня.

Лев

Деталі

Батьківська категорія: Статті

Категорія: Хижі ссавці

Створено: П'ятниця, 19 червня 2015, 14:27

Дата публікації

Перегляди: 58409

Panthera leo

Ряд Хижі

Родина Котячі

Вид хижих ссавців, один з чотирьох представників роду пантера (Panthera) , що належить до підродини великих кішок (Pantherinae) у складі родини котячих (Felidae) . Є другою за величиною після тигра кішкою – вага крупних самців може досягати 250 кг.
Історичний ареал лева був значно ширший сучасного – ще у ранньому середньовіччі лев зустрічався на всій території Африки, окрім пустель і тропічних лісів, також його можна було побачити на Близькому Сході, Ірані і навіть у південній Європі. У Північній і Північно-Західній Індії лев був звичним хижаком. Однак переслідування з боку людини і знищення середовища існування призвели до того, що в Африці лев зберігся лише на південь від Сахари, його ареал у даний час розірваний. В Азії невелика популяція існує у Гирському лісі (в Індійському штаті Гуджарат).

Детальніше...