Журавель вінценосний

• 

Деталі

Батьківська категорія: Статті

Категорія: Птахи — Aves

Створено: П'ятниця, 11 листопада 2022, 10:51

Опубліковано: П'ятниця, 11 листопада 2022, 10:51

Перегляди: 5705

Журавель - вінценос південний, або східний вінценосний журавель (Balearica regulorum)

Ряд: Журавлеподібні (Gruiformes)

Родина: Журавлині (Gruidae)

Відмінні ознаки:

Оперення тіла переважно блідо-сіре — світліше у порівнянні з північним вінценосом (B. рavonina). Крила здебільшого білі, але зустрічаються також золотисті, руді та коричневі пера. Як і у північного вінценоса на голові є великий чубчик, що складається

з жорсткого золотистого кольору пір'я, завдяки якому птах і отримав свою назву. На щоках є білі та червоні плями, а під підборіддям - горловий мішечок, здатний роздуватися.

Ноги чорні. Довгий задній палець дозволяє птахові легко утримувати тіло на гілці дерева або чагарників.

Зріст - близько 106 см. Вага - 3,5-4 кг.

Розповсюдження та місця проживання:

Зустрічається як на заболочених територіях, так і в степовій зоні сходу та півдня Африки. Часто мешкає поблизу людських жител та сільськогосподарських угідь.

Харчування:

Харчується як тваринною, так і рослинною їжею. Основу раціону складають трав'янисті пагони, насіння, безхребетні, а також дрібні хребетні тварини.

Спосіб життя:

Веде осілий або сезонно-кочовий спосіб життя. Птахи подорожують в межах ареалу залежно від пори року, збираючись групами навколо водойм у посушливий час і розсіюючись із настанням дощового сезону.

Тримаються великими зграями, нерідко разом з іншими видами журавлів, наприклад, з білошиїм журавлем (Bugeranus carunculatus), а також з чаплями і лелеками. У період розмноження розбиваються на пари, у цей час обидва майбутні батьки уважно стежать за тим, щоб на їхню територію не вторглися непрохані гості.

Особливості розвитку:

Свої гнізда із трави розташовують на землі. У кладці (найбільшій серед журавлів) – від 2 до 5 яєць.  Інкубація триває близько місяця (28-31 дні).

Кладку насиджують обоє батьків. Вилуплюються сіро-коричневі пташенята. Вони залишають гніздо наступного ж дня, а за два-три місяці вже здатні здійснювати свої перші самостійні польоти.

Живуть журавлі досить довго. Спостереження показують, що у дикій природі тривалість життя птахів становить щонайменше 20 років, а умовах неволі їх вік може досягати 30 років і більше (рекорд 42 роки – зоопарк Франкфурт-на-Майні).

Природоохоронний статус та стан природної популяції:

Є два підвиди. Східноафриканський  B. r. gibbericeps - зустрічається на сході Демократичної Республіки Конго та в Уганді, де він є національним птахом, представленим на її національному прапорі, і в Кенії до східної частини Південної Африки. У нього більша площа оголеної червоної шкіри обличчя над білою плямою, ніж у дрібнішої номінальної виду, B. r. regulorum (південноафриканський журавель - вінценос), що гніздиться від півдня Анголи до Південної Африки. У Рівненському зоопарку представлені обидва підвиди.

З шести видів журавлів, що мешкають на африканському континенті, східний вінценосний журавель вважається найбільш численним - за оцінкою орнітологів, сукупна популяція цього птаха складає 58-77 тис. птахів.

Найближчі родичі:

Північний (чорний, звичайний) журавель - вінценос (Balearica pavonina), що включає два підвиди: B. p. pavonina із Західної Африки (Малі, Буркіна-Фасо, Нігер тощо) і B. p. ceciliae, що зустрічається в Судані та Ефіопії.

Журавель-вінценос і людина.

Стародавня африканська легенда свідчить, що одного разу великий вождь, заблукавши під час полювання, звернувся за допомогою до різних тварин, що зустрічалися на його шляху. Він просив зебру, антилопу та слона вивести його туди, де було його плем'я. Проте всі вони відмовили вождеві, нагадавши йому, як він безжально полював на них та їхніх дитинчат. І коли старий вождь уже втратив будь-яку надію, він побачив зграю журавлів, які й показали йому дорогу до села. На знак подяки вождь наказав ковалю викувати кожному птахові золоту корону. Через кілька днів журавлі повернулися і розповіли, що інші звірі із заздрощів зірвали та розтоптали їхні корони. Тоді мудрий вождь покликав чаклуна, який торкнувся голови кожного птаха, і на голові у них виросли корони із золотого пір'я. Нині східний журавель - вінценос є одним із національних символів Уганди та зображений на національному прапорі та гербі цієї країни.